Місяць: Вересень 2020

Такі різні, і, водночас, такі схожі поняття. Обидва припускають, що ми робимо щось для іншої людини. І з цієї причини найчастіше відбувається плутанина. А розрізняти їх дуже важливо, і ось чому. Якщо цілком здорову дорослу людину почати опікати, на виході може вийти розпещений підліток, який погано до вас ставиться. А якщо людина досить зріла, її цей формат дратуватиме, і стосунки просто не складуться. Отже, давайте розбиратися. Сама по собі опіка передбачає, що важливі рішення, які стосуються здоров'я, майна, освіти тощо, приймають за вас. По суті, опіка тісно пов'язана з вихованням і дорослішанням. Якщо людина неповнолітня (або ж недієздатна) - це цілком...

19 грудня 2019 року виповнилося рівно 20 років, як моїм єдиним способом пересування стало інвалідне крісло (результат кінно-спортивної травми через недбалість тренера). Перші півтора місяця після цієї події на мене чекали дві лікарні та дві операції на хребті, після яких я змогла сидіти. У той момент від жорсткої емоційної ями мене врятувало абсолютне нерозуміння наслідків події. Пам'ятаю, що щойно звірячий біль у спині вщух, я почала серйозно хвилюватися, що пропущу контрольну з математики, яка чекала на мене вже за кілька днів. Але, ясна річ, виписувати мене ніхто не збирався. Новий рік я зустріла в київській лікарні швидкої допомоги в очікуванні другої...

За слідами лекції Джанні Франчесетті. Прогнозують, що до 2030 року депресія посяде третє місце в списку найпоширеніших захворювань у країнах із низьким доходом і друге - із середнім. І тим важливіше психологу вміти розрізняти види депресії і знати, як з ними можливо працювати. Гештальт-терапевт Джанні Франчесетті вважає, що психотерапії добре піддаються два різновиди депресії: реактивна і меланхолійна. Реактивна депресія найчастіше є відповіддю (реакцією) на втрату. Наприклад, роботи, стосунків, грошей тощо. Для цього виду депресії завжди зрозуміла точка відліку, до якої все було добре, і після якої сталися зміни в емоційному стані. За великим рахунком, реактивна депресія - здорова реакція на стрес, що трапився. І...

«Знаєш, буває, стосунки закінчилися, і на душі дуже паршиво. Ніби хтось напаскудив. І ти швидше біжиш у нові стосунки, щоб це все не переживати. Ніби бризкаєш освіжувачем повітря в туалеті. За фактом виходить морський бриз із какашками. А потім бриз вивітрюється, і смердить все одно.» - із сесії з клієнтом. Уміння не бігти швидше в нові стосунки, поки до них немає готовності, може виявитися вельми складним завданням. Найчастіше тому, що в потилицю дихає страх самотності. І не важливо, скільки вам років. Все одно виникає відчуття, ніби ви все пропустите, або нічого не встигнете. Загалом, життя пройде повз. Ніби це саме життя...

25 листопада в Україні стартувала всесвітня міжнародна кампанія «16 днів проти ґендерного насильства». В абсолютній більшості випадків жертвами домашнього насильства стають жінки. І, згідно зі статистикою, тільки 10% з них заявляють у поліцію про подію. Величезна кількість історій замовчується тому, що жінка боїться так і не отримати допомогу і постраждати від агресора ще більше. Як правило, домашнє насильство представлено в 4-х формах. ➡️ Фізичне насильство. Найочевидніше. Коли страждає ваше фізичне тіло. ➡️ Психологічне насильство. Розпізнавати може бути набагато складніше. Адже суспільство часто виправдовує агресора тим, що «це в нього просто характер важкий», транслюючи жінці отруйну мудрість на кшталт «бог терпів і нам велів»,...

Дуже часто я чую скарги про те, що «свята прийшли, а от настрій загубився десь дорогою». Або, що «в дитинстві я так чекав на новорічні свята, а тепер усе здається однаково сірим». Можна, звичайно, звинувачувати вік. Тільки, як мені здається, він тут ні до чого. Просто коли ми стаємо старшими, нам забувають сказати, що з якогось моменту ми самі стаємо відповідальними за свій святковий настрій. Звісно, чудово, якщо вам пощастить, і свято саме організується навколо вас - завдяки друзям чи близьким. Але в більшості випадків, вам доведеться для цього теж щось зробити. І, насамперед, важливо замислитися, що ж створює вам святковий настрій....

Учора на завершальній сесії з клієнтом ми заговорили про мрії. Як вони народжуються, і як енергія для їхнього виконання зростає в процесі реалізації. Як на мене, мріяти - це дуже важливо. Навіть життєво необхідно. Якщо ви хочете, щоб у ваше життя приходило щось нове і прекрасне, то мрія - це точка відліку, з якої може розпочатися велика і захоплива подорож. Але, на жаль, це твердження працює не завжди і не для всіх. І причин тому може бути кілька. Одна з ключових - якщо мрія була не вашою. Кожен із нас щодня приймає «інформаційний душ» у вигляді фейсбуку чи інстаграму. Соцмережі всіяні...

За слідами лекції британського психолога, гештальт-терапевта Пітера Філіппсона. Знаєте цей стан, коли ніяк не вдається з чимось стартувати? З новим проєктом, новими стосунками, чи якимись іншими важливими змінами, які вже дуже назріли. З одного боку очевидно, що саме потрібно робити. З іншого - постійно щось заважає перейти до реалізації та почати діяти. А тепер уявіть, що відтермінування старту сталося практично в усіх сферах життя. Саме цей феномен описував Філіппсон у своїй лекції «Failed to Launch». У його психотерапевтичній практиці такі «ті, хто не стартував», як правило, чоловіки 30-40 років, які продовжують жити з батьками і багато в чому фінансово від них залежати. Їхнє...

Питання тривалості терапії - одне з перших, яке цікавить клієнтів. У яких випадках потрібна тривала психотерапія, а коли достатньо короткострокового консультування? Від яких чинників це залежить? На ці питання я спробую відповісти в цій статті. Традиційно, консультуванням вважаються 5-15 зустрічей, які відбуваються раз на тиждень. Мінімальна кількість зустрічей, яку я пропоную, запрошуючи в терапію - десять. На мою думку, це оптимальний варіант, коли можна зрозуміти, як працює терапія, побачити перші результати і зрозуміти, чи хочете ви вирушити в більш тривалу подорож з дослідження себе. У мене були клієнти, яким десяти зустрічей було цілком достатньо, і були ті, хто відчував, що зупинятися дуже...