Такі різні, і, водночас, такі схожі поняття. Обидва припускають, що ми робимо щось для іншої людини. І з цієї причини найчастіше відбувається плутанина. А розрізняти їх дуже важливо, і ось чому. Якщо цілком здорову дорослу людину почати опікати, на виході може вийти розпещений підліток, який погано до вас ставиться. А якщо людина досить зріла, її цей формат дратуватиме, і стосунки просто не складуться. Отже, давайте розбиратися.

Сама по собі опіка передбачає, що важливі рішення, які стосуються здоров’я, майна, освіти тощо, приймають за вас. По суті, опіка тісно пов’язана з вихованням і дорослішанням. Якщо людина неповнолітня (або ж недієздатна) – це цілком нормально. Тобто до певного віку кожного з нас важливо опікуватися тією чи іншою мірою, щоб ми виросли і не вплуталися в неприємності, наприклад. Але що старшими ми стаємо, то більше потребуємо саме турботи. А це означає, що акценти в підтримці дуже сильно змінюються.

Турбота про дорослу людину передбачає, що замість неї ніхто краще не знає, чи вона голодна, чи замерзла. Ви можете поцікавитися, чи потрібна якась допомога, але без припущень, що вам відомо, як буде краще для іншого. Таким чином, ви даєте людині зрозуміти, що ви поруч, якби щось трапилося, але не применшуєте її здатності обирати й ухвалювати рішення щодо свого життя.

Турбота передбачає, що ви помічаєте особистість у людині навпроти і шанобливо ставитеся до її/його кордонів. У тому сенсі, що якщо вашу турботу не приймуть, ви не будете розлючені або ображені до глибини душі (це якраз показник опіки там, де вона вже зовсім не потрібна).

І, звичайно, турбота починається не рівно у 18 років, а набагато раніше. По суті, в процесі дорослішання дитини, турботи має ставати все більше, а опіки – менше. Інакше це буде саме той випадок, коли вік прийшов один – без зрілості і здатності нести відповідальність за своє життя. А такі випадки вкрай рідко вирішуються хоч скільки-небудь позитивно без допомоги психолога.

У дитинстві без належної опіки прожити неможливо. А ось без турботи можна, але не хотілося б. Тобто в дорослому віці турбота будується зовсім не на тому, що «без тебе я помру», а на взаємному бажанні зробити життя одне одного легшим і радіснішим. Нехай у вас це виходить!

#психологиня_анна_харченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *