«Знаєш, буває, стосунки закінчилися, і на душі дуже паршиво. Ніби хтось напаскудив. І ти швидше біжиш у нові стосунки, щоб це все не переживати. Ніби бризкаєш освіжувачем повітря в туалеті. За фактом виходить морський бриз із какашками. А потім бриз вивітрюється, і смердить все одно.» – із сесії з клієнтом.
Уміння не бігти швидше в нові стосунки, поки до них немає готовності, може виявитися вельми складним завданням. Найчастіше тому, що в потилицю дихає страх самотності. І не важливо, скільки вам років. Все одно виникає відчуття, ніби ви все пропустите, або нічого не встигнете. Загалом, життя пройде повз. Ніби це саме життя у вас може вдихнути тільки «та сама друга половина». А без цього – життя порожнє і сумне.
Розставання і справді можуть бути непростими і болісними. І тим важливіше дати собі час, щоб розуміти, куди рухатися далі. А допомогти собі в цьому можна такими способами:
Пам’ятати, що жодне почуття (навіть найнеприємніше) не триває вічно. Як би вам зараз не було погано, це мине.
До страху самотності схильні практично всі в період після розставання. Мені в практиці ще жодного разу не зустрілася людина, яка б хоч на хвилину про це не розпереживалася.
Використовуйте ваш самотній період життя для того, щоб краще познайомитися з собою: чого ви хочете для себе особисто? Про що мрієте? Як можете зробити себе щасливою/им? Адже якщо вам добре у своїй власній компанії, ви з більшою вірогідністю побудуєте нові стосунки, в яких вам справді добре.
Звертайтеся по допомогу до психолога. Набагато легше розбиратися із ситуацією «по гарячих слідах», ніж із тривалою кризою. Але, звісно, психотерапія показана в обох цих випадках.
#психологиня_анна_харченко