Всі ми ведемо внутрішні діалоги. Іноді такі, що не дають нам заснути, іноді такі, що нас підтримують чи навпаки сварять. Коли з нами відбувається щось добре, зле, сумне чи радісне, в середині себе ми собі шось та й коментуємо.
Як на мене, саме ці внутрішні діалоги відображають справжню здатність людини любити і поважати себе. Зараз поясню чому. Справа в тому, що коли у нас все іде добре і ми задоволені життям (досягаємо поставлених цілей, маємо гарне здоровʼя, міжособистісні стосунки в цілому в порядку, немає сильних стрес-факторів), ставитись до себе тепло і з любовʼю може бути не так вже й складно.
Інше питання, як ми до себе ставимось і говоримо (і чи говоримо взагалі), коли нам боляче, соромно, страшно чи винувато. І от тут зазвичай трапляється найцікавіше. Коли я питаю клієнтів як побудований їх підтримуючий діалог всередині себе за складних обставин, у більшості він або відсутній взагалі, або виглядає як критикуюче чи знецінююче послання типу “та зберись вже докупи!” чи “нічого страшного не відбулось, немає чого так реагувати”. Таким чином людина намагається проігнорувати або ж всіляко подавити неприємний емоційний фон. Ще один поширений варіант – робити дії замість теплого діалогу самопідтримки всередині себе (наприклад, сходити на шопінг; що звісно ситуативно може знизити стрес, але точно не закриє емоційний голод). В результаті та частина вас, якій зараз соромно чи страшно, лишається на самоті.
Але якщо все ж її визнати і спробувати почути, буде шанс себе дійсно підтримати і нарешті відчути полегшу. Адже з собою у будь-якому разі можливо тільки домовитись. Буває так, що потрібні слова народжуються легко, а буває так, що якщо в досвіді відсутня підтримка як така, то на думку абсолютно нічого не спадає. І в таких випадках психотерапія може добряче допомогти.
То ж наступного разу потрапивши в емоційну турбулентність памʼятайте про те, що масажі, дорогі речі і ванни з бульбашками це прекрасно і навіть можуть бути частиною турботи про себе. Проте значно вагоміший індикатор любові до себе – це те як ви до себе ставитесь і говорите, коли вам емоційно складно. То ж спробуйте зробити щирий перший крок назустріч собі і принаймні почати підтримуючий внутрішній діалог.
психологиня_анна_харченко