Місяць: Жовтень 2019

Є в моєму житті бабуся Надя. Вона не як усі звичайні бабусі. Вона не пече пиріжки і не вміє готувати п'ятнадцять страв за п'ятнадцять хвилин. Зате вона вміє побудувати будинок і відремонтувати фундамент. Ще за радянських часів вона багато років працювала майстром будгрупи в харчоторзі. Їхня бригада ремонтувала продуктові магазини. А це означало, що про наявність Боржомі і синіх курей ми дізнавалися в першу чергу. Завдяки їй була побудована наша дача біля річки, з якою у мене завжди будуть пов'язані найтепліші спогади (після смерті діда нам довелося її продати). Але найголовніше, що потрібно знати про бабу Надю, це що вона вміє бачити позитив...

Днями на супервізійній групі ми з подивом виявили, на скільки не просто буває говорити про хороше. Навіть із добором слів виникають проблеми. Зауважте, скільки в нас у лексиконі прикметників, якими можна описати, як вам погано. Якщо сюди ще включити нецензурну лексику, то список узагалі вийде приголомшливої для уяви довжини. Ба більше, говорити про те, що у вас «не дуже» для багатьох звичніше. А ще, безпечніше. У нас же як заведено думати? Якщо розповідати про хороше, то можуть наврочити. Або, наприклад, не потрібно багато сміятися, а то потім будеш довго ридати. У культурі присутня маса установок, які вчать обрубувати відчуття щастя в...

На вулиці починаються перші заморозки і невблаганно скорочується світловий день. Стає складніше прокидатися вранці, а рівень енергії зростає тільки після третьої чашки кави. Чи можна це назвати сезонною депресією? Давайте розбиратися разом. Сьогодні дуже багато станів люди не замислюючись називають словом «депресія». Хоча, на щастя, за своїм змістом, це найчастіше дуже далеко від діагностичних критеріїв цього захворювання. Але для того, щоб краще розуміти свій стан, добре б знати про нього базові речі. Сьогодні дуже багато станів люди не замислюючись називають словом «депресія». Хоча, на щастя, за своїм змістом, це найчастіше дуже далеко від діагностичних критеріїв цього захворювання. Але для того, щоб краще...

У попередній статті я почала говорити на цю велику і спірну тему, а також описувати типові ситуації, коли більший дохід жінки стає на заваді у стосунках із партнером. Зі своєї практики роботи з клієнтами можу сказати, що складнощі найчастіше трапляються у двох випадках: коли чоловік не може пережити реалізованість і фінансовий успіх партнерки (докладніше в частині 1); і коли жінка не може прийняти факт меншого доходу партнера і бачить у чоловікові чоловіка тільки через грошову призму (зараз мова піде про це). Відтоді, як наша успішність перестала вимірюватися здатністю добре полювати, а розмаїття варіантів, як себе реалізувати і заробити, в рази збільшилося,...

Коли жінка заробляє більше за чоловіка ЧАСТИНА 1 У нашому суспільстві така ситуація, як правило, стає проблемою. По-перше, це саме суспільство досі наділяє чоловіка статусом «годувальника», з якого випливає, що й кому він винен, а жінку - «берегинею домашнього вогнища» з усіма витікаючими наслідками. А коли ми починаємо мислити категоріями «мушу», то з легкістю скочуємося в об'єктивацію партнера. І тоді важлива не сама людина, а виключно функції, які вона виконує. Але ж питання самореалізації вже давно стало однаково важливим як для чоловіків, так і для жінок. І воно часто корелюється з доходом - адже це неймовірно приємно, отримувати гроші за ту справу,...

Саме так пропонує бачити партнера психологиня Маргеріта Спаньолло-Лобб. Звісно, легше сказати, ніж зробити. Особливо, коли встигли накопичитися невиправдані очікування, розчарування й образи. То чому ж нам так не просто будувати тривалі щасливі стосунки, якщо багато хто з нас до них тяжіє? У наш час через передозування інформацією і неможливість сповільнитися, людина дедалі частіше біжить від одного враження до іншого, не встигаючи жодне з них до пуття перетравити і перетворити на досвід. Так, щоб це враження стало частиною нас самих, надало нам опору. Такий поспіх робить анестезію від тривоги. І для дорослих, і, особливо, для дітей. Сучасна дитина часто лишається на одинці сама...

Чи вмієте ви нічого не робити? Ось зовсім нічого. Періодично, звісно. Якщо не робити нічого і ніколи, як стиль життя, то не варто дивуватися, що нічого нового або бажаного в нього не приходить. Але в сучасному суспільстві, скоріше, спостерігається тенденція до того, щоб бігти без перепочинку і зупинок, ніж лягти поспати, коли втомився. Может даже создаться впечатление, будто высокая работоспособность должна сохраняться всегда и при любых обстоятельствах. А отдых – это такая блажь для слабаков. И, пожалуй, это самый большой обман. Може навіть скластися враження, ніби висока працездатність має зберігатися завжди і за будь-яких обставин. А відпочинок - це така собі примха для...

Сьогодні мова піде про психологічне насильство. Саме цей вид насильства найпоширеніший, і одночасно такий, який найскладніше помітити. Тобто людина може довгий час узагалі нічого особливого не відчувати, хоча нездорові речі вже відбуватимуться. І якщо фізичне насильство одразу видно по синцях, то рани на вашій душі можуть бути довго непомітними. Яких же форм набуває психологічне насильство? Одним із яскравих прикладів є знецінення. Наприклад, воно може проявлятися в уїдливих або саркастичних зауваженнях щодо зовнішності, розумових здібностей, ваших планів і прагнень. Від них залишається осад, але пред'явити що-небудь тому, хто говорить, може бути не просто. Адже ви будете постійно натикатися у відповідь на щире здивування...

Вивчена безпорадність - феномен, що часто трапляється в людей, які пережили низку негативних подій, на які було неможливо вплинути, або ж їх уникнути. У результаті ці люди кидають спроби поліпшити своє життя і змінити ситуацію, навіть якщо в навколишньому середовищі присутні всі можливості для цього. Уперше феномен вивченої безпорадності (від англ. Learned helplessness) було відкрито й детально описано американським психологом Мартіном Селігманом 1967 року. Вивчена безпорадність часто супроводжується відчуттям втрати свободи та контролю, зневірою у власні сили та можливість позитивних змін, а також депресивними станами різного ступеня тяжкості. Річ у тім, що після низки невдач ваш фокус уваги може досить легко зміститися...

Скільки має тривати психотерапія? Це одне з найбільш поширених запитань. Звичайно, кожен із нас хоче результатів якомога швидше. Один із моїх американських викладачів говорив так: «termination starts at the first session» («завершення терапії починається з першої зустрічі»), маючи на увазі, що завдання психотерапевта з першої ж зустрічі - щоб клієнт міг обходитися без нього. Але швидкі результати можливі далеко не для кожного запиту. А тривалість успішної психотерапії може бути різною залежно від кількох чинників. У своїй книжці про консультування та психотерапію Dr. Young пише про те, що згідно з дослідженнями, на результат терапії впливають 4 основні чинники: знання й уміння терапевта, добре налагоджені терапевтичні...