Категорія: Статті

«Знаєш, буває, стосунки закінчилися, і на душі дуже паршиво. Ніби хтось напаскудив. І ти швидше біжиш у нові стосунки, щоб це все не переживати. Ніби бризкаєш освіжувачем повітря в туалеті. За фактом виходить морський бриз із какашками. А потім бриз вивітрюється, і смердить все одно.» - із сесії з клієнтом. Уміння не бігти швидше в нові стосунки, поки до них немає готовності, може виявитися вельми складним завданням. Найчастіше тому, що в потилицю дихає страх самотності. І не важливо, скільки вам років. Все одно виникає відчуття, ніби ви все пропустите, або нічого не встигнете. Загалом, життя пройде повз. Ніби це саме життя...

25 листопада в Україні стартувала всесвітня міжнародна кампанія «16 днів проти ґендерного насильства». В абсолютній більшості випадків жертвами домашнього насильства стають жінки. І, згідно зі статистикою, тільки 10% з них заявляють у поліцію про подію. Величезна кількість історій замовчується тому, що жінка боїться так і не отримати допомогу і постраждати від агресора ще більше. Як правило, домашнє насильство представлено в 4-х формах. ➡️ Фізичне насильство. Найочевидніше. Коли страждає ваше фізичне тіло. ➡️ Психологічне насильство. Розпізнавати може бути набагато складніше. Адже суспільство часто виправдовує агресора тим, що «це в нього просто характер важкий», транслюючи жінці отруйну мудрість на кшталт «бог терпів і нам велів»,...

Дуже часто я чую скарги про те, що «свята прийшли, а от настрій загубився десь дорогою». Або, що «в дитинстві я так чекав на новорічні свята, а тепер усе здається однаково сірим». Можна, звичайно, звинувачувати вік. Тільки, як мені здається, він тут ні до чого. Просто коли ми стаємо старшими, нам забувають сказати, що з якогось моменту ми самі стаємо відповідальними за свій святковий настрій. Звісно, чудово, якщо вам пощастить, і свято саме організується навколо вас - завдяки друзям чи близьким. Але в більшості випадків, вам доведеться для цього теж щось зробити. І, насамперед, важливо замислитися, що ж створює вам святковий настрій....

Учора на завершальній сесії з клієнтом ми заговорили про мрії. Як вони народжуються, і як енергія для їхнього виконання зростає в процесі реалізації. Як на мене, мріяти - це дуже важливо. Навіть життєво необхідно. Якщо ви хочете, щоб у ваше життя приходило щось нове і прекрасне, то мрія - це точка відліку, з якої може розпочатися велика і захоплива подорож. Але, на жаль, це твердження працює не завжди і не для всіх. І причин тому може бути кілька. Одна з ключових - якщо мрія була не вашою. Кожен із нас щодня приймає «інформаційний душ» у вигляді фейсбуку чи інстаграму. Соцмережі всіяні...

За слідами лекції британського психолога, гештальт-терапевта Пітера Філіппсона. Знаєте цей стан, коли ніяк не вдається з чимось стартувати? З новим проєктом, новими стосунками, чи якимись іншими важливими змінами, які вже дуже назріли. З одного боку очевидно, що саме потрібно робити. З іншого - постійно щось заважає перейти до реалізації та почати діяти. А тепер уявіть, що відтермінування старту сталося практично в усіх сферах життя. Саме цей феномен описував Філіппсон у своїй лекції «Failed to Launch». У його психотерапевтичній практиці такі «ті, хто не стартував», як правило, чоловіки 30-40 років, які продовжують жити з батьками і багато в чому фінансово від них залежати. Їхнє...

Питання тривалості терапії - одне з перших, яке цікавить клієнтів. У яких випадках потрібна тривала психотерапія, а коли достатньо короткострокового консультування? Від яких чинників це залежить? На ці питання я спробую відповісти в цій статті. Традиційно, консультуванням вважаються 5-15 зустрічей, які відбуваються раз на тиждень. Мінімальна кількість зустрічей, яку я пропоную, запрошуючи в терапію - десять. На мою думку, це оптимальний варіант, коли можна зрозуміти, як працює терапія, побачити перші результати і зрозуміти, чи хочете ви вирушити в більш тривалу подорож з дослідження себе. У мене були клієнти, яким десяти зустрічей було цілком достатньо, і були ті, хто відчував, що зупинятися дуже...

Є в моєму житті бабуся Надя. Вона не як усі звичайні бабусі. Вона не пече пиріжки і не вміє готувати п'ятнадцять страв за п'ятнадцять хвилин. Зате вона вміє побудувати будинок і відремонтувати фундамент. Ще за радянських часів вона багато років працювала майстром будгрупи в харчоторзі. Їхня бригада ремонтувала продуктові магазини. А це означало, що про наявність Боржомі і синіх курей ми дізнавалися в першу чергу. Завдяки їй була побудована наша дача біля річки, з якою у мене завжди будуть пов'язані найтепліші спогади (після смерті діда нам довелося її продати). Але найголовніше, що потрібно знати про бабу Надю, це що вона вміє бачити позитив...

Днями на супервізійній групі ми з подивом виявили, на скільки не просто буває говорити про хороше. Навіть із добором слів виникають проблеми. Зауважте, скільки в нас у лексиконі прикметників, якими можна описати, як вам погано. Якщо сюди ще включити нецензурну лексику, то список узагалі вийде приголомшливої для уяви довжини. Ба більше, говорити про те, що у вас «не дуже» для багатьох звичніше. А ще, безпечніше. У нас же як заведено думати? Якщо розповідати про хороше, то можуть наврочити. Або, наприклад, не потрібно багато сміятися, а то потім будеш довго ридати. У культурі присутня маса установок, які вчать обрубувати відчуття щастя в...

На вулиці починаються перші заморозки і невблаганно скорочується світловий день. Стає складніше прокидатися вранці, а рівень енергії зростає тільки після третьої чашки кави. Чи можна це назвати сезонною депресією? Давайте розбиратися разом. Сьогодні дуже багато станів люди не замислюючись називають словом «депресія». Хоча, на щастя, за своїм змістом, це найчастіше дуже далеко від діагностичних критеріїв цього захворювання. Але для того, щоб краще розуміти свій стан, добре б знати про нього базові речі. Сьогодні дуже багато станів люди не замислюючись називають словом «депресія». Хоча, на щастя, за своїм змістом, це найчастіше дуже далеко від діагностичних критеріїв цього захворювання. Але для того, щоб краще...

У попередній статті я почала говорити на цю велику і спірну тему, а також описувати типові ситуації, коли більший дохід жінки стає на заваді у стосунках із партнером. Зі своєї практики роботи з клієнтами можу сказати, що складнощі найчастіше трапляються у двох випадках: коли чоловік не може пережити реалізованість і фінансовий успіх партнерки (докладніше в частині 1); і коли жінка не може прийняти факт меншого доходу партнера і бачить у чоловікові чоловіка тільки через грошову призму (зараз мова піде про це). Відтоді, як наша успішність перестала вимірюватися здатністю добре полювати, а розмаїття варіантів, як себе реалізувати і заробити, в рази збільшилося,...