Одним із базових етичних принципів психотерапії є конфіденційність. Це означає, що все, про що клієнт зі мною говорить, я не стану ні з ким обговорювати. Це абсолютно необхідна умова для того, щоб людина почувалася в безпеці, і могли бути сформовані довірчі терапевтичні стосунки. Адже якщо не буде довіри – ви не станете говорити про те, що болить. І правильно зробите. Наше оточення і так не завжди сприяє тому, щоб ми відкривалися і показували свою вразливість. Тож довіра – базис успішної терапії.
Для вас, як для клієнта, обмежень у плані конфіденційності немає. У тому сенсі, що ви можете обговорювати хід вашої терапії з усіма, з ким вважаєте за потрібне.
Але для мене, як для психолога, є кілька винятків із зазначеного правила. І про них я говорю на першій же зустрічі (щоб надалі це не стало для вас неприємним сюрпризом). У США таких винятків із правила конфіденційності 4, і вони обумовлені законодавством. У наших реаліях я застосовую два з них.
По-перше, якщо в мене є підстави вважати, що людина може бути небезпечною для себе (не просто суїцидальні думки, а активні спроби), я залишаю за собою право повідомити близьких, якщо вважаю ситуацію критичною. У Штатах із цього приводу є цілий протокол, як потрібно діяти. У нас же і клієнт, і терапевт, захищені набагато менше. Але, все ж, бути чуйним до цієї непростої теми дуже важливо.
Такий самий виняток становлять випадки, якщо в мене є підстави вважати, що людина є загрозою для життя і здоров’я інших людей.
На моє велике щастя, ні перший, ні другий виняток із правил мені жодного разу не доводилося застосовувати на практиці. Але озвучувати їх я вважаю для себе обов’язковим.
Ще один аспект конфіденційності, який стосується швидше навіть не винятків, а такого ж привілейованого спілкування, як і сама психотерапія – це супервізія. Свою практику і те, як я працюю з клієнтами, я можу (і маю) регулярно обговорювати з супервізором – досвідченим колегою, який допомагає мені робити свою роботу краще і якісніше.
Взагалі, наявність супервізії у психолога є одним із показників відповідального та якісного фахівця. У ній увага фокусується на моїй роботі, а не на подробицях історії клієнта, які його б ідентифікували. Ну, і, звісно, супервізор обмежений тими ж правилами конфіденційності. Тож особистість клієнта захищена і в цьому випадку теж.
Нехай на вашому шляху зустрічаються тільки надійні психологи, у всіх сенсах цього слова!