Це поняття можна розділити на дві частини. Перша – наш біологічний вік. Той, що в паспорті, і рахується від дати нашого народження. Друга – вік психологічний. І якщо з першою частиною ми всі більш-менш справляємося, то до другої, найчастіше, залишається багато запитань. Усі ми пам’ятаємо анекдот про те, як «з роками вік прийшов один», (вважай – без психологічної зрілості і, відповідно, дорослості).
І тоді на поняття «бути дорослим» ми схильні дивитися, як на важкий тягар.
Здавалося б, із певного віку кожен із нас може жити так, як захоче. І в цьому безліч бонусів.
Але.
🤷♀️ По-перше, треба ще зрозуміти, чого хочеться (багатьох із нас цього не вчили).
❗️По-друге, ці бажання можуть сильно суперечити тому, як ви живете сьогодні та/або чого від вас очікують значущі близькі. І тоді доведеться щось змінювати. А це завжди стрес. Навіть якщо припустити, що зміни на краще.
👶🧒 По-третє, доведеться попрощатися з тим, чого ви недоотримали, коли були дітьми. Це важко для багатьох із нас. Як відомо, попрощатися з надією на те, чого дуже хотілося, але так і не збулося – завдання підвищеного рівня складності.
Зате в результаті психологічного дорослішання ви отримуєте величезну кількість бонусів:
✅ Вибираєте, як жити, без почуття провини і сорому за свій вибір.
✅ Робите те, що приносить задоволення саме вам, а не просто не носите шапку в -15 на зло мамі.
✅ Дедалі частіше із задоволенням берете відповідальність за прийняття рішень і задоволення власних бажань без очікування, що за вас це зроблять інші.
❗️Бути дорослим – це не означає, що ви ніколи не розчаровуєтеся, що вам не буває важко, або що з усім і завжди потрібно справлятися самостійно. Це означає, що ви обираєте найкращий спосіб, як поводитися з труднощами. І, відповідно, більшу частину часу почуваєтеся щасливими.