або чому постраждала сторона не полишає агресора?
Здавалося б, рішення очевидне. Але безліч людей залишаються у згубних стосунках з явними ознаками різних форм насильства, незважаючи ні на що. Чому виходить саме так? У своїй книжці «Ілюзія кохання» Девід Селані чудово описує, як саме формується подібний патерн.
Ще в 1940 роках психоаналітик Фейрбейрн висунув теорію про «повернення до поганого об’єкта». Річ у тім, що в ранньому віці діти сприймають батьків або тотально поганими (наприклад, коли ті їм щось забороняють), або тотально хорошими (коли вони їх обіймають, дбають тощо). Дуже важливо, щоб врешті-решт ці два полюси поєдналися у свідомості дитини. Саме так формується реалістичне сприйняття й інших людей, і себе самого. Для цього необхідно, щоб у скарбничці спогадів дитини кількість тепла та досвід піклування переважив негативний досвід, пов’язаний із батьками.
Якщо ж цього не відбувається, дитина не перестає потребувати турботливого дорослого і починає відчувати сильні суперечливі почуття. Так виростають, але психологічно не дорослішають, величезна кількість чоловіків і жінок. Незадоволені потреби накопичуються, а потім знаходять вихід у не дуже привабливих сценаріях. Адже дивитися на себе та інших цілісно (тобто відчувати свою самість) навички немає.
На те, як людина справляється з подібними ситуаціями, впливає ще низка чинників: риси характеру дитини, оточення, в якому вона росте тощо. Але фрагментарне сприйняття себе і світу часто призводить до стосунків, які неможливо залишити, хоч би як погано в них було. Адже в емоційному сенсі сценарій повторюється. А разом із ним повторюється надія все-таки отримати бажане (турботу, підтримку тощо). Адже якщо ця людина поруч може бути чудовою хоч п’ять хвилин, можна потерпіти крики, образи і навіть побої.
Тут я навіть не писатиму рекомендації, що робити в подібних випадках. Найкраще рішення – психотерапія. Адже навіть для тих, хто все ж таки розлучився і пішов із деструктивних стосунків, наступний досвід буває не на багато кращим. А книжку дуже рекомендую і професіоналам, і всім тим, кому відгукується тема.
Бережіть себе!
#психологиня_анна_харченко