Ось уже майже п’ятнадцять років американська психологиня і дослідниця Брене Браун вивчає тему сорому, вразливості та мужності, змінюючи уявлення про ці поняття. Або, радше, повертаючись до їхніх витоків (хто ще не встиг переглянути випуск з її промовою на Нетфлікс «Поклик мужності»/ «The Call to Courage» – дуже рекомендую).
Здатність проявити мужність йде пліч-о-пліч зі здатністю відкриватися і бути вразливим, хоча багато хто вважає, що це полярності, плутаючи вразливість зі слабкістю. Насправді ж, великої сміливості для того, щоб приховувати свої сторони, які людина вважає «слабкими», зовсім не потрібно.
Ми їх ховаємо для того, щоб нам не зробили боляче, щоб не показати, що чужа думка нас зачепила, або з мільйона інших причин, які нас так чи інакше зранюють. Дуже часто, саме так і народжується перфекціонізм – у людини зникає право робити помилки від чого шкалить внутрішня напруга.
І тоді людина в усьому намагається бути кращою – інакше здається, її ніхто не любитиме. Буває, що це призводить до неймовірних зовнішніх показників успіху – високого доходу, соціального статусу тощо, а буває, що людина, навпаки, не може й кроку ступити – адже все має бути зроблено ідеально. А якщо цього ідеалу досягти неможливо – краще взагалі нічого не робити.
Але, і в першому, і в другому випадку, ховаючи себе (ті сторони, які людина вважає слабкими) від інших, ми все далі відходимо від здатності бути щасливими. А все тому, що в глибині душі ми хочемо, щоб нас помічали. Саме нас, а не створений образ. А для цього доведеться набратися мужності, ризикнути і показати себе справжнього. І, точно так само, помітити іншу людину поруч. Саме так народжується близькість.
Але, звісно, кожен, хто наважується на більшу відкритість, зустрінеться з наслідками такого рішення. І на вашому шляху буде не тільки близькість, а й біль, і розчарування, і багато іншого. А для кожного, хто ризикне, Брене Браун пропонує пам’ятати про три опорні пункти, щоб пережити складні часи.
По-перше, якщо ви проявлятимете в житті мужність і ризикуватимете, ви пізнаєте невдачі. Це не просто ймовірність, це факт. У вас траплятимуться провальні проєкти, невдалі стосунки тощо. Це така ж нормальна частина життя, як і успіхи, які у вас, звісно ж, теж будуть.
По-друге, бути вразливим означає, що ви маєте достатньо сміливості, щоб діяти й ризикувати, незважаючи на те, що немає жодних гарантій. Це не має нічого спільного з нерозсудливістю. Коли ми поступово зближуємося у стосунках і залишаємося чутливими до себе, ми розуміємо, з ким і коли хочеться ризикнути і відкритися. Але навіть коли ми вже довіряємо людині, може бути не просто показати ті сторони себе, в яких ми вразливі.
По-третє, неможливо проявляти вразливість без належної поваги до своїх власних психологічних кордонів. У відео Брене наводить чудовий приклад, як вона зробила TED-talk у Г’юстоні зі спічем на тему вразливості та в результаті отримала окрім мільйонів переглядів ще й таку саму кількість коментарів від хейтерів.
І, звісно, вони озвучили всі найжахливіші речі, які вона тільки могла уявити. Тому пам’ятайте, що проявляючи себе, ви 100% зіткнетеся з дуже різними реакціями. І це не привід не діяти. Це привід бути вибірковими в тому, від кого цей зворотний зв’язок брати близько до серця.
Що ж ми отримуємо натомість, коли вирішуємо ризикнути і відкритися? А отримуємо ми багато чого. Наприклад, можливість глибокої емоційної близькості з іншими людьми – коли ми не просто намагаємося «вписатися», створивши відповідний образ, а коли нас дійсно приймають (англійською «fitting in» VS «belonging»).
Крім того, приймаючи в собі ті сторони, які ви вважаєте «слабкими» або «сороміцькими», ви отримуєте доступ до величезних внутрішніх ресурсів. Адже на те, щоб ці свої частини заховати, йде значно більше сил, ніж на те, щоб із ними познайомитися і, зрештою, черпати в них сили.