Одне з найпопулярніших запитань у психотерапії, яке ставлять клієнти, це запитання «Що робити?» І дуже часто воно пов’язане з труднощами вибору. Ми можемо «застрягти», намагаючись ухвалити рішення з приводу найрізноманітніших питань: чи змінити роботу, або навіть сферу діяльності? Залишитися у стосунках, чи піти? тощо. Як правило, це викликає бурю переживань, у яких не так просто розібратися самотужки. Ба більше, буває, що хоч би яке рішення ми ухвалили, і в тому, і в іншому випадку, можуть бути (або навіть гарантовано будуть) наслідки, які нам не сподобаються. І ось із цим мати справу зовсім не хочеться.
Хтось вирішує звернутися за порадою до друзів, і друзі, звісно ж, із бажання допомогти радять від душі. Буває, що порада дійсно підходить, як ключик до замка, і тоді питання вирішується. Але якщо однозначного рішення немає, незабаром друзі починають дратуватися, бо «ми ж уже стільки нарадили, а ти все ніяк не визначишся!». Вам від цього, звісно, легше не стає, а ділитися душевними муками ви починаєте все менше.
Тут важливо сказати, що коли ми стикаємося з питанням вибору, і це збігається з тим, чого ми хочемо і можемо, – це, загалом, і не вибір. Це питання хочу-не хочу. Наприклад, ви хочете собі купити гарне пальто. Ви знаєте, якого саме бренду, і ви знаєте, що можете собі його дозволити. У підсумку йдете і купуєте (чи ні – тут уже як душа забажає).
Також муки вибору не такі багатостраждальні, якщо рухатися з точки, в якій вам уже однозначно погано, у точку, де вам буде потенційно добре. Тут теж усе зрозуміло: ви знаєте, де перебуваєте зараз, і ви знаєте, куди хочете потрапити в результаті своїх дій. Складнощі починаються там, де однозначної відповіді не знайти. Наприклад, розлучатися чи ні? Адже сімейне життя з цією людиною хоч і безрадісне, але ви разом уже вісім років, і теплі почуття все ще залишаються. Або, наприклад, чи змінювати роботу? Так, продаж нерухомості – це не те, чим ви хочете займатися все життя, але чи буде попереду щось краще? І яке воно, це «краще»? А головне – як зрозуміти, яке з рішень правильне?
У таких випадках поради тільки ще більше заплутують, тому що всередині самої людини ніякої ясності немає. Це означає, що вам складно або навіть неможливо дистанціюватися від ситуації й поглянути на те, що відбувається, збоку. У цьому випадку, ніби збивається внутрішній компас почуттів і відчуттів, на які можна було б покластися в ухваленні складного рішення. Саме цю плутанину може допомогти розібрати психолог.
Адже насправді будь-які складнощі вибору виникають тоді, коли людина або недостатньо усвідомлює свої внутрішні процеси в ситуації, що склалася (що вона відчуває, чого хоче, як прийшла в ту точку, в яку прийшла, тощо), або їй важко розібратися в самій ситуації (не вистачає того самого «свіжого погляду з боку»). У таких випадках часто виникає бажання ухвалити рішення якомога швидше, в надії відчути полегшення. Але з мого досвіду, поспіх тут радше шкодить, ніж допомагає. Він продовжує провокувати кола на воді, від яких ясності не додається. Тому ухвалення рішення в таких ситуаціях – це найчастіше процес. І в цьому процесі важливо вміти перебувати, не ігноруючи те, що відбувається, але й не думаючи про проблему цілодобово. Щоб допомогти собі в цьому процесі, можна:
1. Перемикати увагу за допомогою найпростіших медитацій і концентрації на диханні. Буває, що коли ми щосили зосереджуємося на розв’язанні проблеми, ми починаємо «обслуговувати» цю саму проблему, а не її розв’язання.
2. Говорити про ситуацію, що склалася, з тими, хто не стане одразу давати поради, і хто зможе підтримати вас, просто слухаючи, не засуджуючи і не підштовхуючи до рішення.
3. Спостерігати, як змінюється ваш емоційний стан з плином часу у зв’язку з ситуацією, що склалася. Чи стає вам легше, чи складніше? З чим це пов’язано? Відповіді на ці запитання підказуватимуть, у якому напрямку варто рухатися.
4. Ну, а у випадках, коли ситуація ніяк не вирішується, незважаючи на всі спроби, краще звернутися по допомогу до професіонала.
#Психологиня_Анна_Харченко