В цій статті я вам трохи розкажу про найпоширеніші страхи і непорозуміння відносно психотерапії і психологічної допомоги. Послуги психолога стають дедалі популярнішими, але запитань до нас залишається багато. Спробую сьогодні відповісти на деякі з них.
№1 «А раптом я дізнаюся про себе щось таке, з чим потім не зможу впоратися?» Це дуже поширений страх. Тому, якщо ви в ньому себе впізнали, пам’ятайте, що ви в цьому не самотні. За своєю суттю, це часто пов’язано з тривогою зіткнутися з чимось дуже великим, страшним і болючим.
Чи буває так, що в процесі терапії людина зустрічається з такими переживаннями? Так, буває. Чи буває так, що вона застрягає в них назавжди? З досвіду численних груп, особистої терапії та власної практики можу сказати, що такого жодного разу не траплялося.
Зазвичай ці неприємні почуття вже десь і так присутні на горищі нашої свідомості (тому людина й замислюється про психологічну допомогу).
Тож визнання цих складних переживань зрештою веде до полегшення, а не до погіршення емоційного стану.
№2 «А раптом стане гірше, ніж було до цього?» Цей страх часто йде в парі з №1. Тут важливо знати, що у психологів є золоте правило, яке говорить: «Не чухай, якщо не чухається!». Тому якщо є те, що для вас працює, руйнувати це заради поліпшень не стануть.
Інша річ, якщо ви прийшли не в найкращому емоційному стані, або ж у кризі. Тоді, звісно, доведеться мати справу з тим, що не приємно. І коли ви випустите назовні те, що турбувало (біль, страх, злість тощо) – це може відчуватися, як погіршення стану.
Але як одужання проходить через загострення, так і результати в психотерапії можуть приходити через тимчасову кризу, протягом якої з вами буде присутній кваліфікований фахівець. У цей момент важливо не кинути все зі словами: «Мені ніколи і ніхто не допоможе». Найтемніша ніч перед світанком, як відомо.
До речі, якщо ви прийшли до психолога в жахливому стані, який накопичувався і тривав уже якийсь час, і вже за годину вийшли, пурхаючи метеликом, – найімовірніше, ви потрапили до некомпетентного фахівця, а сильний емоційний відкат не змусить на себе чекати.
Ось уявіть, що вашій квартирі потрібен капітальний ремонт, а вам допомогли поклеїти кілька смужок нових шпалер на старі, і підвели по-ближче. Поки так стоїш – начебто навіть і нічого, красиво. Але щойно озираєшся навколо – кругом розруха. Тому пам’ятайте, що якісним змінам потрібен час, і добре, коли вони відбуваються поступово.
№3 «А раптом я стану залежним від допомоги психолога?» Першочергове завдання психотерапевта полягає в тому, щоб у клієнта з’явилася здатність спиратися на себе і самостійно вирішувати ті складнощі, які підкидає життя. Саме з цієї причини психологи не роздають поради як жити, а допомагають розібратися в ситуації, що склалася, доти, доки відповідь не стане очевидною.
№4 «Я і так розумію, у чому моя проблема. Чим мені допоможе психолог, якщо я сама/сам не знаю відповіді?» Величезна кількість клієнтів знають, у чому полягає складність. Вони навіть знають, чому вона виникла. Проблема полягає в тому, що легше від цього не стає.
Можна багато чого розуміти головою, але це буде дуже погано поєднуватися з тим, як ми себе насправді відчуваємо, і з тим, як ми діємо. Наприклад, усі знають, що якщо хочеш схуднути, то їсти солодкі булки на ніч – погана ідея. Навіть ясно, що потрібно зробити – перестати їсти булки. Але часто легше сказати, ніж зробити.
Так може бути з нещасливими стосунками, які стають «валізою без ручки», зі зміною діяльності (коли начебто зрозуміло, що звільнитися треба було ще три роки тому, але щось постійно заважає це зробити)… список можете продовжити.
У таких випадках психолог може допомогти розібратися, чим саме заблоковано вирішення ситуації. Як результат, ви набуваєте здатності розглядати проблему, що склалася, не тільки з раціонального погляду, «з голови» (коли все розумію, але змінити нічого не можу), а ще й крізь призму власних почуттів, образів, тілесних реакцій, з урахуванням минулого досвіду й очікувань від майбутнього.
Сподіваюся, цей текст відповів на частину ваших запитань щодо психотерапії. Ну, а якщо ви все ще в пошуку фахівця – звертайтеся!
#Психологиня_Анна_Харченко