Багато клієнтів, які приходять до мене в терапію, хочуть позбутися тривоги. Так, ніби це щось не нормальне і чужорідне. Звісно, промоушн стереотипу, що з тобою все нормально тільки якщо ти радісний, успішний і ніколи не скаржишся, зробив свою чорну справу.
У таких випадках я розповідаю клієнтові про те, звідки береться тривога, як вона живе в нашому тілі, а також кажу фразу, яку колись почула від однієї американської колеги: тривога виникає тоді, коли для вас щось є важливим, а результат невідомий («Anxiety shows whenever something is important to you and the outcome is uncertain»). Наприклад, у моєму робочому кабінеті стоїть акваріум із рибками. Коли я за ними спостерігаю, то я не знаю, чи вирішить смугаста рибка поплисти вгору, вниз, чи просто зависнути на дні. Невизначено? Так. Тривога виникає? Ні. Тому що це для мене не важливо. Натомість, наприклад, коли я вранці чекаю на машину, яка має відвезти мене на місце стажування, а машина затримується, то я, звісно, хвилююся. Адже на мене чекатимуть клієнти, а транспорту все немає. Транспорт точно приїде, але на скільки затримається – не відомо.
Таким чином, будь-яка невизначеність є родючим ґрунтом для тривоги, а тривожитися в таких ситуаціях – це норма, а не патологія. Найменш продуктивне, що в подібних випадках можна зробити – це почати з тривогою боротися. Таким чином ми її тільки підсилюємо. Адже якщо цілеспрямовано намагатися про щось не думати або щось не відчувати, саме на цьому й застрягнуть наші думки та переживання.
То що ж можна зробити в такому разі? Тільки одне. Залишити тривогу в спокої. Існують різні техніки, які допоможуть вам це зробити. Мені подобаються ті, які включають елементи, які ви завжди «носите» із собою – ваше тіло і ваше дихання.
Отже, у момент сильної тривоги, зверніть увагу на дихання. Зауважте на скільки глибоко ви дихаєте, якої температури повітря вдихаєте. Зверніть увагу на звуки навколо вас – ті, що близько, і ті, що далеко. Відчуйте, як одяг прилягає до тіла. Можливо, повітря наповнене якимись запахами. Зверніть увагу на яскравість світла. І, найголовніше, нічого не намагайтеся змінювати. Просто спостерігайте.
Через кілька хвилин ви помітите, що вам стало значно легше. Буває, що без відповідної навички, впоратися з тривогою все одно складно. Тоді буде добре, якщо вас потренує цій практиці хтось, хто вже її успішно застосовує.
А ось якщо сила емоційної реакції ніяк не відповідає тому, що відбувається навколо (наприклад, ви прийшли на день народження, і від великої кількості людей вам стало так тривожно, що вас знудило), то самими лише дихальними практиками не обійтися і краще звернутися до фахівця.
Але навіть у таких випадках подібні вправи допомагають з тривогою впоратись, а це одразу ж розв’язує руки для того, щоб зайнятися чимось іще й зітхнути вільніше.
У преспективі така практика допоможе вам виробити здатність краще переносити невизначеність, а це дуже корисна навичка. Саме так можна дозволити собі розкіш не метушитися.
#Психологиня_Анна_Харченко